Леонід Черновецький: “Киян неможливо купити. Вплинути на їхнє рішення можна тільки добрими справами та чесними словами”
Мер Києва — про майбутні перевибори та дискредитацію міської влади безвідповідальними політиками – Леоніде Михайловичу, ви сказали, що вибори для вас – можливість збільшити свою команду. Хто до неї увійде? — Перш ніж відповісти на ваше запитання, я хочу розповісти про систему роботи Блоку Леоніда Черновецького. Уявіть собі вертикаль “місто—район—мікрорайон—будинок—квартира”. Отож, на всіх її рівнях працюють наші активісти – добрі й порядні люди, небайдужі до чужого лиха і завжди готові прийти на допомогу! За кожний район відповідають депутати Київради, за кожний мікрорайон – депутати відповідної районної ради, за кожний будинок – уповноважені Блоку. Блок Леоніда Черновецького – не ширма і не група людей, сформована під конкретний політичний проект і об’єднана загальними (природно, корисливими) інтересами. Наш Блок, за суттю, це громадський рух, і незважаючи на введену два роки тому пропорційну систему виборів органів місцевого самоврядування, кожен із наших депутатів закріплений за певною територією. Тому в нас немає проблем із формуванням команди. Най-ближчим часом відбудеться конференція Блоку Леоніда Черновецького, де будуть визначені люди, яких делегати конференції вважатимуть гідними стати кандидатами в депутати Київради. Гадаю, серед них будуть і теперішні депутати нашої фракції в міськраді, і професіонали з виконавчої гілки міської влади. Ми плануємо істотно збільшити кількісний склад своєї фракції, тому справа знайдеться для всіх! – Поборотися за посаду мера на цих виборах уже висловили бажання понад 30 осіб. На вашу думку, з чим це пов’язано, і чи може така кількість кандидатів якось вплинути на рішення киян? – На жаль, політична ситуація останніх років породила в багатьох амбіційних людей ілюзію того, що участь у виборах допоможе їхній політичній кар’єрі. Я не беруся судити їх – у кожного свій шлях і своє бачення того, що треба робити. А кияни, як я не втомлююся повторювати, – особливі люди. Неповторна аура нашого міста, його велична історія та складні реалії сьогодення наклали свій відбиток на менталітет його мешканців. Тому киян неможливо купити. Вони не вірять казкам політиків та їхнім солодким обіцянкам, вони легко відрізняють правду від неправди. Вони голосують по совісті, й вплинути на їхнє рішення можна тільки добрими справами та чесними словами. – Чому так звані кандидати в мери дотепер не представили ані свої команди, ані власні програми? – Я б не став називати своїх колег із виборчого марафону “так званими кандидатами”. Громадянин України стає кандидатом на ту або іншу державну посаду лише після того, як пройде офіційну реєстрацію. А до цього моменту в нього немає зобов’язань перед виборцями – представляти або не представляти команду, анонсувати чи ні передвиборчу програму, крім, звичайно ж, моральних зобов’язань! Я не хочу обговорювати поведінку інших людей і вважаю моральним казати лише про себе. Моя команда вже відзвітувала перед киянами. Програма Блоку Леоніда Черновецького загальновідома – ми не збираємося її змінювати. За два роки, що минули з тих п’яти, на які нас обрали кияни в 2006-му, природно, зроблено далеко не все з того, що ми запланували на п’ятирічний термін. Ми сповнені рішучості й надалі дотримуватися соціально-орієнтованого курсу, що вже сьогодні переведений у площину конкретних програм і планів на період до 2012 року. – Для чого взагалі у Верховній Раді ініціювали перевибори? Яку загрозу вони становлять місцевому самоврядуванню? – Тяжко читати чужі думки, проте можу припустити, що справа в амбіціях окремих політиків та їхньому бажанні за будь-яку ціну провести своє рішення, нехай навіть незаконне й необґрунтоване. Київ — занадто важливе і привабливе для таких людей місто, і вони із задоволенням використають його як плацдарм для штурму нових висот або як розмінну монету в політичній грі. У цьому контексті призначення дострокових виборів у столиці небезпечне, перш за все, своїм правовим нігілізмом. Верховна Рада продемонструвала всій країні, що волевиявлення громадян на виборах до органів місцевого самоврядування нічого не варте. Що вибір киян можна розтоптати, нав’язавши їм власну маріонетку. Проте я вірю, що наші люди розуміють у житті більше, ніж гадають без-відповідальні політики. І що вони не дадуть зламати хребет місцевому самоврядуванню через чиєсь коліно. Київ був, є й буде прикладом для всієї країни. Якщо ми вистоїмо і не будемо потурати диктаторським замашкам окремих персонажів українського політикуму, Україна зробить ще один крок на шляху до справжнього народовладдя, за якого єдине джерело влади і єдине виправдання її існування – воля народу! – На якому рівні триває нині, напередодні виборів, війна проти вас із боку політичних конкурентів? І як вона шкодить Києву й киянам? – У мене немає часу стежити за тим, хто і як намагається зі мною воювати. Я не воюю ні з ким. Я, як і весь наш Блок, працюю і захищаю киян. Тому на ворожі випади й дії я звертаю увагу лише тоді, коли розумію, що можуть постраждати кияни. Саме так було днями, коли Держскарбниця з незрозумілих і досі невідомих мені причин заблокувала перерахування адресної матеріальної допомоги, що її одержують з ініціативи Блоку Леоніда Черновецького найменш соціально захищені кияни. Більшого цинізму я не бачив – боротися зі мною, віднімаючи шматок хліба в тих, кому й так доводиться в цьому житті нелегко! Тому, як тільки я довідався, що сталося, і що кияни вже пікетують Держ-скарбницю, депутати Блоку приєдналися до них, а я негайно звернувся до прокуратури Києва. На щастя, нам удалося відновити справедливість, і соціальні виплати почали перераховувати. Але цей приклад більш ніж показовий. Ті, хто сьогодні рветься до влади в Києві й уже неодноразово переступили закон, не зупиняться ні перед чим – ні перед черговим порушенням законодавства, ні перед людськими стражданнями... – А яка ваша думка щодо спроб дискредитації київської влади в будівельних конфліктах? – Причина таких спроб цілком зрозуміла. Ми зайняли безкомпромісну позицію щодо незаконного будівництва. Ще в 2006 році сформували реєстр усіх проблемних будівельних майданчиків у Києві, де врахували і звернення киян на “гарячу лінію” 0-51, і їхні доручення, передані до громадських приймалень нашого Блоку. На сьогодні до цього реєстру ввійшли 54 майданчики. Гадаю, ви розумієте, що за кожним із них стоять впливові люди, які мають зв’язки у вищих ешелонах державної влади. І наші дії щодо заборони незаконного будівництва викликають у них скажений опір. Аж до відвертої брехні – як це мало місце під час заборони злочинного будівництва на території священної для киян Жовтневої лікарні. У цьому випадку представник політбюро однієї з політичних сил виявив підозрілу короткозорість і впритул не помітив, що будівництво було заборонено безпосередньо моїм розпорядженням. І добра воля забудовника, який нібито самостійно припинив будівельні роботи, тут зовсім ні до чого – її просто не було! Тому нічим іншим, як спробою дискредитації міської влади, це назвати не можна. – На місці іншого зупиненого незаконного будівництва на Пейзажній алеї, що мало величезний розголос у місті, ви пообіцяли посадити парк. Що буде з іншими незаконними забудовами столиці? Скільки незаконних забудов ви ще скасуєте найближчим часом? – Із 54 будмайданчиків, про які я згадував, 30 (включаючи скандальні будівництва на Пейзажній алеї та на території Жовтневої лікарні) уже заборонено. А щодо решти 24 незаконних забудов депутатами Блоку Леоніда Черновецького підготовлено проекти рішень Київради на скасування рішень попереднього складу Київради, і я впевнений, що за всіма цими адресами будівництво теж припинять. Я особисто наказав би на місці колишніх будівництв (там, де це, звичайно, можливо й доцільно) розбити нові сквери, побудувати дитячі або спортивні майданчики. Проте останнє слово, зрозуміло, залишається за киянами, тому що в кожного будинку і у кожного мікрорайону власна історія, власні традиції та умови. – Яким чином проблемні будови можуть вплинути на розробку Генерального плану міста? – На жаль, сьогодні треба казати про те, як незаконне будівництво вже вплинуло на Генплан і на розвиток Києва в цілому. Роками про Генплан ніхто не згадував. Тому там, де повинні були бути зелені зони, виростали хмарочоси, а точкове будівництво створювало додаткове непередбачуване навантаження на соціальну інфраструктуру, у результаті чого кияни не могли влаштувати дитину до дитячого садка або школи. Найпоказовіший і відомий усім приклад – торговий центр “Троїцький” перед НСК “Олімпійський”. Не знаю, як вистачило совісті в тодішніх чиновників підписати дозвіл на це будівництво! Ця будівля не тільки не вписується в навколишню забудову, а й перекриває доступ на стадіон, тим самим ставлячи під загрозу проведення фінальної частини Євро-2012 у Києві. Тому своє завдання як мер і лідер Блоку вбачаю в тому, щоб, з одного боку, виправити ситуацію з будівництвом всюди, де це ще можливо. А з другого, усунути найменшу ймовірність будівництва, що могло б зашкодити інтересам киян і перспективам розвитку міста. – Як урятувати Київ від постійних політичних погроз? – Це дуже й дуже тяжко. Київ – столиця України. Тому тут об’єктивно зіштовхуються різні інтереси – і політичні, й економічні. За Київ завжди буде точитися боротьба, оскільки він найважливіше у стратегічному відношенні місто країни, її адміністративний, діловий і культурний центр. Проте в цій боротьбі є зворотний бік – захопившись протистоянням, партії та політики забувають, що в Києві мешкають люди. Тому дуже важливо, аби кияни самі зробили правильний вибір, вирішивши, чи вони хочуть бути пішаками в політичних шахах, чи людьми, які самі визначають, як їм жити у власному місті. – Розкажіть про вашу програму й принципи роботи. Що нового ви несете киянам на цих виборах? – На вибори ми підемо з тією самою програмою, яку послідовно реалізуємо вже два роки. “Кожному киянинові – сила і міць Києва для розв’язання його проблем!” Ця теза – основна в програмі Блоку Леоніда Черновецького, який я очолюю. Київ – серце України, і саме звідси має розпочатися духовне відродження нашої країни, економічний підйом в ім’я людини. Я давним-давно вирішив для себе, що не кияни повинні жити для Києва, а Київ повинен забезпечувати високу якість життя киянам. Для мене головне, щоб люди мали гідні зарплати, щоб вони могли придбати на них усе потрібне, щоб люди були здорові й щасливі. Саме виходячи із цих принципів і побудована робота Блоку Леоніда Черновецького. Свою Стратегію соціально-економічного розвитку Києва до 2012 р. ми розробили ще в 2006 р. на основі своєї передвиборчої програми. На прикладі Києва ми демонструємо, що влада – це, в першу чергу, серйозна й копітка робота. І ми не збираємося зупинятися. Я впевнений, що ми виконаємо всі взяті на себе зобов’язання – за підтримки киян і заради їхнього добробуту. Нині ми переходимо до подальшої реалізації нашої Стратегії. Суть нового етапу якої полягає в тому, щоб у найкоротший термін вийти на якісно новий рівень розвитку в таких сферах, як житлово-комунальне господарство, медицина й освіта. А найголовніше – я відчуваю, що нашу програму і нашу Стратегію підтримують кияни. Тому змінювати курс немає потреби.
| 
