Виктор Ющенко:

«Все будет хорошо. Пусть новогодний ветер понесет эти слова от Софии до Говерлы, от Говерлы до Крыма, до нашего Востока, до нашего Запада, до нашего Юга и нашего Севера. Наступает год широких возможностей».

Дорогий Український народе,

Дорогі співвітчизники!

На порозі нашого дому – новорічна година.

З цього зимового повітря, яке огортає Святу Софію, в країні народжується свято.

У моєму серці – спокій і впевненість за нас усіх.

Я хочу сказати вам прості і близькі слова.

Це – слова любові, вдячності, підтримки і поваги до кожного з вас – до знайомих і незнайомих, рідних і далеких, добрих, прекрасних людей, до нашого народу, до якого належу серцем і душею і без якого не мислю свого життя.

Чи зручно Президенту говорити про свої почуття?

Так, я глибоко впевнений, що так.

Сьогодні про найглибші переживання, про ставлення один до одного маємо говорити всі – у наших сім’ях, у святкових компаніях, не забуваючи ні про кого, про жодне найсамотніше серце.

Минув складний рік.

Пережито багато – піднесення, драми і радощі.

Але ми – сильні, і ця добра і тверда сила продовжує наш шлях.

Я не омину політики. У житті країни відбулися зміни. Ми обрали новий парламент і значення цього вибору – більше, ніж політика.

У наших руках – великий, дійсно життєвий шанс.

Ви, дорогі співвітчизники, зупинили загрози, породжені зрадою і розбратом політиків. Ви сказали своє слово. Це – сильний урок.

Завдяки вам влада вчиться змінюватися. Я зробив все, щоб ця наука почалася, і я зроблю все, щоб вона не була вдаваною.

Рік, що минає, дав багато надій та обіцянок. У році, що приходить, вони повинні стати практичним результатом.

Найважливішим для мене було економічне зростання, боротьба з бідністю і, безумовно, соціальні ініціативи, які стосуються майже 35 мільйонів людей. Моя позиція – категорична: вони мають бути і будуть виконані.

Ми вивели український корабель з виру, і тепер – час для спокійної і злагодженої роботи.

Я почав зі слів про ставлення один до одного.

Прості істини – любов, співпереживання, підтримка. Вони – головні, найважливіші.

Україна була єдиною у радості, коли здобула перемогу у праві прийняти Євро-2012. Не майте сумніву - змагання буде гідно проведено в нашій державі.

Україна була єдиною у горі, коли втратила невинних людей у немислимих аваріях в Дніпропетровську і на шахті Засядька. Ці катастрофи, їхні жертви і їхні причини не будуть забуті.

Щось дуже важливе зрушилося у нас всередині, коли ми разом із 193 державами світу вшанували пам’ять Голодомору і усвідомили його причину. Зрештою, ми усвідомили себе нацією.

Ми були єдиними у багатьох напружених, драматичних, але й також в обнадійливих ситуаціях.

Нам дуже багато належить змінити. І ця зміна полягає в нас самих.

В країні повинен з’явитись настрій піднесення.

В країні мусить постати культура дбайливого господаря, небайдужого, в якому стані його дім, під’їзд, вулиця. Цей господар – кожен з вас.

Нам треба думати про життя і діяти задля життя, задля наших дітей, жінок, батьків, задля продовження роду, задля його здоров’я і його майбутнього.

Ми здатні відновити правду про нашу історію.

Ми здатні зрозуміти суть нашої національної приналежності до України.

Ми здатні на глибші, добріші, толерантіші взаємні почуття.

І про це треба говорити щодня. І щодня діяти.

Бо є наше з вами неповторне життя.

Є держава.

Є віра в наш успіх.

Все буде добре. Хай новорічний вітер понесе ці слова від Софії до Говерли, від Говерли до Криму, до нашого Сходу, до нашого Заходу, до нашого Півдня і нашої Півночі.

Надходить рік великих можливостей.

Я прошу в Господа міцного здоров’я, щастя і добра для кожного з вас, для кожного з нас, для наших сімей і для нашого народу.

Я вітаю вас, мої дорогі співвітчизники, з Новим 2008 Роком!

 Распечатать |   Обсудить |   Отослать статью другу